Попит на цифрові рішення стрімко зростає в усьому світі. Технологічна індустрія України розвивається разом з ним. Тільки в 2020 році експорт українських ІТ-послуг перевищив $5 млрд на рік — рекордне число, на $853 млн більше ніж рік тому. Чи допоможе диджиталізація економіки зробити Україну потужним глобальним ІТ-хабом?
Як Україна стає IT хабом
«Україна стрімко диджиталізуєтся, стає світовим IT-хабом і створює комфортні умови для розвитку IT-індустрії», — повідомляв у кінці минулого року заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. Це ж повторював і президент Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді.
Уряд і Мінцифри всіляко сприяють розвитку IT в Україні. Серед важливих ініціатив для посилення галузі — врегулювання взаємодії індустрії і держави, зокрема щодо моделей працевлаштування та оподаткування. Для цього в Раді зареєстровано два законопроєкти. Перший — основний — депутати прийняли в першому читанні 15 квітня 2021 року, другий, податковий, 2 червня.
Останній передбачає спеціальні ставки податків для співробітників компаній ІТ-індустрії: податок з доходів фізосіб — 5%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5%. Документ також надає можливість учасникам такого режиму вибирати: платити 18% податку на прибуток чи 9% — на виведений капітал (ПНВК).
На черзі — третій законопроєкт, який передбачає поправки до КПК. Ці документи покликані створити новий правовий режим у сфері цифрової економіки — Дія City. Він включає в себе інструменти англійського права, нову форму співпраці з IT-фахівцями і максимально привабливі податкові умови, фактично на рівні ФОП. Це дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній і Східній Європі, впевнені ініціатори Дія City.
Каталізатор цифрового майбутнього
«Цифрова економіка одна з найбільш перспективних на поточний момент. Кожна країна намагається створити максимально комфортні умови для розвитку високотехнологічної галузі. Всі наші сусіди вже ввели такі спецрежими, Україна має можливість скласти гідну конкуренцію завдяки Дія City і створити найбільший ІТ-хаб у Східній Європі», — впевнений Борняков.
Третій законопроєкт дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній і Східній Європі, впевнені ініціатори Дія City.
Заступник міністра додав, що зараз IT сектор України органічно зростає на 20−30%, однак зростання може становити 40−50% на рік, якщо будуть створені відповідні умови. Саме для цього розроблена Дія City. Спецрежим, запевняє він, відкриває значні перспективи для залучення інвестицій і розвитку економіки. Якщо Україна не буде розвиватися в цьому напрямі, то ризикує залишитися не в контексті глобальної цифровізації. За розрахунками Мінцифри, завдяки Дія City доходи галузі виростуть з $6 млрд до $16,5 млрд до 2025 року. Частка IT-індустрії у ВВП країни досягне 10% (проти близько 4% зараз), а кількість робочих місць збільшиться з 200 тис. до 450 тис.
Спецрежим дасть можливість працювати за вигідними податковим умовам на законодавчому рівні. Борняков додає, що для компаній — це стабільні правила гри, прозора корпоративна структура і підвищення капіталізації. Для IT фахівців — це введення гіг-контрактів, а значить і соцгарантії. Крім того, вважають у Мінцифри, активізація конкуренції на ринку праці призведе до зростання зарплат. Інвесторів приверне можливість звільнення від оподаткування доходу від продажу частки в компанії-резиденті, якщо вона була у власності не менше року. Це прозорі і зрозумілі правила гри і перспективний ринок, що зростає, підкреслюють автори проєкту.
Додатково, за словами заступниці міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерії Іонан, у 2021 році уряд схвалив Концепцію розвитку цифрових компетентностей до 2025 року. «Європарламент і Рада Європи ще в 2006 році визначили цифрову компетентність як одну з восьми ключових компетенцій, якою повинен володіти кожен європейський громадянин», — додає вона.
Це не дивно, адже пандемія і жорсткі карантини дали значний поштовх розвитку цифровізації. Згідно зі звітом «Майбутнє професій 2020», опублікованим Всесвітнім Економічним Форумом:
● Кількість людей, які шукають можливості для онлайн-навчання за власною ініціативою збільшилася в чотири рази;
● 84% роботодавців налаштовані на швидку цифровізацію робочих процесів, включно з переходом на дистанційну роботу, з можливістю переведення 44% робітників на такий формат співпраці;
● Вікно можливостей для перекваліфікації та підвищення кваліфікації робітників стає дедалі вужчим. Для працівників, які мають намір залишатися на своїх посадах, частка основних навичок, яка зміниться протягом наступних п’яти років — 40%, а 50% всіх працівників потребуватимуть перекваліфікації.
«Тобто коронакриза і пов’язані з нею події стали каталізаторами невідворотного цифрового майбутнього, в якому володіння цифровими навичками є базовою життєвою необхідністю», — додає Іонан.
Цифрова освіта
В Україні діджиталізація стосується не тільки ІТ, адже тільки спільні зусилля різних секторів економіки допоможуть досягти мети — перетворення на потужний цифровий хаб. «Не випадково Єврокомісія в цьому році поставила мету, щоб до 2030 року принаймні 80% всіх дорослих громадян ЄС мали базові цифрові навички (зараз цей показник становить 58%). Щоб громадяни були конкурентоспроможними в цифровій економіці і жили комфортно, держава повинна розглядати розвиток цифрових навичок громадян своїм пріоритетом», — розповідає Іонан.
Для цих цілей, в лютому 2020 року Мінцифри офіційно запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія.Ціфрова освіта». Її особливість — інноваційний формат навчання: освітні серіали, і поєднання навчання і розваг. Ефективність такого формату навчання виявилася високою. За статистикою порталу, 70−80% користувачів дивляться всі серії освітніх серіалів, проходять фінальне тестування і отримують сертифікати. Зараз на порталі навчаються вже майже 650 тис. українців. Раніше, в грудні, Мінцифри, Міністерство освіти і науки, Український інститут розвитку освіти та ГС «Освіторія» запустили Всеукраїнську школу онлайн для змішаного і дистанційного навчання учнів 5−11 класів. Зараз на платформі зареєстровано близько 200 тис. активних користувачів.
У листопаді 2020 року Мінцифри запустило національний тест на цифрову грамотність — Цифрограм, завдяки якому можна перевірити свій рівень цифрової грамотності та отримати відповідний сертифікат. А у 2021 році Мінцифра, Міністерство освіти і науки та Європейський фонд освіти запустили проєкт SELFIE для оцінки ефективності впровадження цифрових технологій у навчальних закладах. Проєкт вже використовується у 74 країнах світу, а тепер до нього приєдналася й Україна.
«Мінцифри активно допомагає українцям адаптуватися до нової реальності, впроваджуючи комплексну національну політику розвитку цифрових компетентностей громадян. Наша мета — навчити 6 млн українців цифрової грамотності за 3 роки… Тому зараз це для нас пріоритет № 1», — резюмує Іонан.
Азартні ігри
У серпні 2020 року президент підписав закон про легалізацію азартних ігор. До цього, галузь була поза законом 11 років. Тепер в Україні дозволена діяльність казино і букмекерських компаній — як офлайн, так і онлайн. За підрахунками депутата від Слуги народу і голови комітету Ради з питань фінансів і податків Данила Гетманцева, у 2021 році індустрія принесе бюджету 7,5 млрд грн.
За словами голови громадського об'єднання «Всеукраїнська Рада гемблінгу» (Ukrainian Gambling Council) Антона Кучухідзе, зараз на порядку денному дві ініціативи. Перша — проходження законопроєкту 2713-д — податкового законопроєкту, який нарешті унормовує податкове навантаження на гральний бізнес. Там мається на увазі зменшення GGR з 18% до 10%. Також проект закону пропонує визначити безподатковий кордон виграшу для фізосіб — $2 тис., і скасувати потрійне ліцензування для наземного сектора.
Це призведе до того, що багато іноземних гравців будуть користуватися українською юрисдикцією.
«Я думаю що до кінця нинішньої сесії, за законопроект проголосують. Він потрібен і державі і бізнесу, і це очевидно», — повідомив він.
Друга ініціатива — боротьба з нелегальними казино. Тільки в Києві їх більше 30. Експерт упевнений, що незабаром ринок побачить перемогу над нелегалами. Тому що вони обнуляють реформу в країні, яка сталася в межах детінізації гемблінгу.
«Що стосується цифровізації — цей тренд сьогодні є в усьому світі, особливо за часів пандемії коронавірусу. Ми побачили, що онлайн зростає навіть в таку проблемну епоху. Яскравий показник цифровізації на ринку гемблінгу — найбільше ліцензій видано в секторі онлайн казино. Це досить мобільний і привабливий вид діяльності з точки зору бізнесу», — розповідає він.
Кучухідзе резюмує, що цифровізація в гемблінгу створюватиме робочі місця і утримуватиме українських IT фахівців всередині країни.
Підтримка цифрового вектора провідними компаніями
За словами Со-СЕО Parimatch Tech Максима Ляшка, компанія підтримує цифровий вектор держави. Він каже, що компанія Parimatch Tech пропонує унікальні рішення (tailor-made software), і сьогодні стала однією з небагатьох світових ІТ-компаній, які виробляють самостійний продукт у цій сфері.
«По суті, створюючи наш продукт, ми покриваємо багато додаткових ніш і індустрій. Варто зазначити, що R&D центри Parimatch Tech знаходяться по всьому світу, а найбільший — в Україні, в Києві. Ми багато уваги приділяємо гейміфікації, алгоритмам для обробки Big Data (які потрібні в багатьох індустріях з високим навантаженням від користувачів). Це в свою чергу стимулює впровадження інновацій і розвиток багатьох суміжних сфер, таких як фінтех, платіжні системи та банкінг.
За словами Ляшка, Україна зможе досягти мети і стати IT-хабом. Це може статися завдяки таким компонентам:
- Базі технічної та інженерної освіти: Україна має прекрасну школу інжинірингу, яка з часом переросла в компетенцію в сфері IT.
- Географічному положенню. Масштабні центри гемблінгу є в Америці (США і в Латинській Америці) і Азії. В Європі ж подібної концентрації тієї сфери не спостерігається, в основному за рахунок досить суворих правил ведення цього бізнесу в ЄС. Вдале розташування і розміри України роблять її потенціал колосальним.
Керівник Parimatch Tech додає, що тільки цього недостатньо. Досвід інших країн свідчить про те, що без сприяння держави в розвитку інфраструктури (парки високих технологій, особливі правові та податкові режими для IT) нічого не вийде. Зараз потрібні не тільки офісні центри і коворкінг, а освітні та бізнес-кластери, де компанії будуть мати пільги.
Зараз потрібні не тільки офісні центри і коворкінг, а освітні та бізнес-кластери, де компанії будуть мати пільги.
Такого роду інфраструктуру неможливо побудувати окремим компаніям самотужки — це повинна бути система держави, а досвід сусідніх країн дає приклади, як саме це робити. З експертизою глобального бізнесу і баченням трансформаційного шляху, який проходить Україна, Parimatch Tech стала однією з перших компаній, яка виявила свою готовність ділитися знаннями у сфері цифровізації.
Досвід інших країн
При становленні IT-хаба важливо звертати увагу на держави, які ефективно регулюють галузь і показують високі результати. Яскравими прикладами стали Мальта і Білорусь.
Завдяки низьким податкам, Мальта стала привабливим центром IT, особливо у сфері гемблінгу. У 2004 році країна представила перший в ЄС закон, який регулював азартні ігри онлайн. Гемблінг на Мальті приносить більше 10% ВВП — 1,2 млрд євро на рік. Мальтійське законодавство приваблює операторів. З ліцензією від місцевого регулятора — Управління з азартних ігор (MGA) — компанії можуть працювати в Австрії, Канаді, Фінляндії, Швеції та Японії.
Першою з країн СНД, яка дозволила онлайн-казино працювати на своїй території, стала Білорусь. Галузь дуже контролюється державою — всі укази підписує особисто Олександр Лукашенко. Але незважаючи на пильну увагу до операторів, їх приваблюють податкові умови — всього 4% від GGR. Ложкою дьогтю в бочці меду ринку Білорусі стали наслідки протестів, через які дуже постраждала IT-сфера. Відключення інтернету і обшуки в компаніях призвели до відтоку фахівців.
За словами економіста Юрія Гаврилечка, перш ніж спиратися на досвід країн, необхідно мати уявлення — що ми збираємося зробити. Якщо розвивати без мети — можна витратити багато ресурсів, і в результаті не отримати нічого.
«Доти, поки не буде чіткого уявлення на рівні держави — навіщо це нам треба — ні на що спиратися немає сенсу. Взагалі використовувати чужий досвід має сенс дуже акуратно. Краще розробити щось своє, ніж намагатися скопіювати чуже», — розповів він.
За словами експерта, будувати IT-хаб має сенс, якщо держава у своїй економічній політиці збирається орієнтуватися і виділяти ресурси на індустріалізацію, робити ставку на виробництво. Наприклад, як було в другій половина 20 століття в Південній Кореї. Тоді держава домовлявся з великими промисловими угрупованнями, виділяла їм пріоритети, ресурси від МВФ, допомогу на розвиток на зовнішніх ринках. У відповідь на це угруповання займалися розвитком виробництва і надавали соціальні гарантії співробітникам.
«Якщо ми розраховуємо на це — тоді має сенс розвивати IT-хаб, який буде комплементарний до промисловості. Тому що саме собою ПЗ для економіки не має ніякого сенсу, якщо не намагатися розвивати промислове виробництво. Тому що в кращому випадку можна отримати зарплати для співробітників, що працюють на аутсорсі на чужі корпорації», — додав він.