І що вже зроблено в цій сфері
Останнім часом в Україні все більших обертів набирає тенденція цифровізації населених пунктів. Проєкти Smart City прагнуть реалізувати ледве не в селах. І насправді це дуже круто. Проте, як завжди, у нашій країні є декілька «але». Що саме варто змінити, щоб покращити ситуацію в цій сфері, розповів Mind голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві цифровізації України Юрій Назаров.
З чого починати цифровізацію
Дуже часто керівникам населеного пункту не вистачає досвіду або навіть розуміння, з чого починати. Або ж, навіть якщо вони знаходять вірні рішення та набирають професійні команди, у процес починають втручатися місцеві політичні еліти, які впроваджують ті чи інші рішення виключно на свій смак і розсуд, без жодного огляду на інтереси громади.
Такі необдумані кроки не тільки шкодять конкретним проєктам, а й гальмують цифровізацію міст і громад загалом.
Важливо, що на загальнодержавному рівні вже взялися за це питання більш системно. У держбюджеті-2021 на цифровізацію в Україні передбачено 1,8 млрд грн, або 0,1% від загальної суми видатків бюджету всієї держави.
Звичайно, що це не 10–15% від бюджету, які європейські міста щорічно витрачають на місцеві ініціативи Smart City, однак рух вперед уже розпочато. А якщо враховувати розпал пандемії у світі та глобальні економічні виклики, то бюджет для подальшого цифрового розвитку, який отримала Україна, є рекордним.
Законодавство для цифровізації
Стимулювати розвиток напрямку Smart City націлені також законодавчі ініціативи та проєкти з цифровізації, які реалізуються на загальнодержавному рівні.
Зокрема,торік у липні було підписано Закон України № 797-ІХ щодо запровадження електронної форми виконавчого документу, а 12 січня цього року – Закон №3014 про електронні комунікації. Міністерство освіти і науки запустило наприкінці 2020 року освітню електронну платформу «Всеукраїнська школа онлайн».
У 2021 році в країні планується запустити єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) та розширити мережу центрів надання адмінпослуг (ЦНАПів).
Безпосередньо на Національну програму інформатизації цьогоріч видатки сягнуть 602 млн грн.
Що вже зроблено в цій сфері
Звичайно, такі процеси не можуть не надихати IT-активістів на місцях. У них з’явилася впевненість, що цифровізація послуг в українських містах нарешті зрушить з місця, і країна побачить подальшу діджиталізацію найважливіших для містян сфер життя: охорони здоров’я, соціального захисту, освіти тощо.
Наприклад, уже зараз власні Smart city-проєкти розбудовують команди фахівців не тільки з Києва, а й із Харкова, Львова, Дніпра, Мукачева та інших українських міст.
Але щоб здійснити в державі справжню цифрову реформу, треба значною мірою синхронізувати плани розвитку цифрових міст України.
Саме тому наразі команда Smart City працює над Стратегією цифрового розвитку громад. Ми намагаємося заздалегідь вибудувати загальну архітектуру та взаємозв'язки між загальнодержавними й міськими цифровими рішеннями.
Що потрібно для розвитку цифровізації
Головне, щоб реалізації єдиної стратегії не завадили вже всім нам знайомі фактори: нестабільна економічна й політична ситуація та корупційна складова. Ми створили велику кількість проєктів, що мають на меті подолання корупції, але це не гарантує виключення людського фактору.
Тож залишається сподіватися, що керівництво міст і громад розуміє, наскільки важливо впроваджувати технології та наскільки вони можуть не тільки полегшити управління містом, а й створити більш комфортні умови для проживання його мешканців.
Важливо, щоб лідери всіх міст і громад долучалися до нашого руху цифровізації. Майбутнє вже настало і не варто опиратися прогресу, залишаючи розвиток свого міста за бортом всесвітньої цифровізації.