Рада ООН з прав людини ухвалила план дій щодо боротьби з дезінформацією. Резолюцію було прийнято на запит України 1 квітня під час 49-го засідання.
Проєкт резолюції A/HRC/49/L.31 Rev.1 має назву «Роль держав у протидії негативному впливу дезінформації на дотримання та реалізацію прав людини». Його ініціювали Україна, Японія, Латвія, Литва, Польща, Великобританія і США.
Документ передбачає протидію дезінформації на рівні держав та їхню співпрацю задля забезпечення прав людини на міжнародному рівні.
Резолюція включає 8 пунктів спільної стратегії для подолання пропаганди і фейків:
1. Підтверджує, що дезінформація може негативно позначатися на дотримання та реалізацію усіх прав людини, і що держави відіграють провідну роль у боротьбі з дезінформацією.
2. Закликає держави забезпечити відповідь на поширення дезінформації, дотримуватись міжнародного права в сфері прав людини і об’єднувати зусилля задля протидії дезінформації; заохочувати, захищати та поважати свободу висловлювання та доступ для пошуку й отримання інформації; отримувати і поширювати інформацію, а також забезпечувати інші права людини.
3. Настійно закликає держави сприяти створенню середовища для протидії дезінформації через розширення співпраці зацікавлених сторін задля дотримання міжнародного права у сфері прав людини. У тому числі шляхом, посилення співпраці з міжнародними організаціями, громадянським суспільством, ЗМІ, приватним сектором, стейкхолдерами тощо.
4. Запрошує держави до заохочення підприємницької діяльності, включаючи кампанії у соціальних медіа для протидії дезінформації, забезпечення поваги до прав людини, в тому числі, через огляд бізнес-моделей, зокрема ролі алгоритмів і систем ранжування в порядку розширення дезінформації, підвищення прозорості, дотриманнявсіх правових засобів захисту для користувачів [соцмереж] та для заохочення належної обачності згідно з Керівними засадами підприємницької діяльності в аспекті прав людини (Guiding Principles on Business and Human Rights).
5. Закликає всі держави утримуватися від проведення або спонсорства дезінформаційних кампаній на внутрішньому чи транснаціональному рівні з політичними чи іншими цілями та заохочувати до засудження таких дій.
6. Зобов'язується сприяти міжнародній співпраці для протидії негативному впливу дезінформації на здійснення та реалізацію прав людини.
7. Постановляє скликати на 52 сесії дискусію високого рівня щодо протидії негативному впливу дезінформації на задоволення та реалізацію прав людини та щодо забезпечення заходів стосовно прав людини. Участь у сесії має бути відкритою для держав, представників громадянського суспільства та приватного сектору, експертів Організації Об'єднаних Націй та інших зацікавлених сторін. Також важливо поділитися найкращими практиками та набутими висновками і провести панельну дискусію, що буде повністю доступна для людей з інвалідністю.
8. Просить Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах людини підготувати підсумковий звіт про вищезгадану панельну дискусію та презентувати її Раді з прав людини під час 52 сесії.
Нагадаємо, лідери країн G7 засудили будь-які спроби Росії поширювати дезінформацію про нібито підготовку України до застосування зброї масового ураження. А 18 березня Рада безпеки ООН відкинула фейкові звинувачення Росії щодо нібито наявності «військово-біологічної діяльності США в Україні». Цього дня за ініціативою РФ відбулося невідкладне засідання Радбезу ООН із фейковим порядком денним: «Щодо нових фактів військово-біологічної діяльності США в Україні».
На тому, що Росія веде інформаційну війну проти України, акцентував під час дебатів у Європейському парламенті високий представник/Віцепрезидент Жозеп Боррель. Зокрема, він відзначив: «Інформаційні маніпуляції та втручання є тими інструментами, які російська пропагандистська машина активно використовує для супроводу російської військової кампанії в Україні, поширюючи серед власного населення неправдиву інформацію про те, чому відбулося це вторгнення та яка ситуація в Україні».
Джереол «Детектор медіа»