Медіагрупи у відповідь на заяву Зеленського: Питання про розкодування маніпулятивне

Чи серйозно сприйняти топменеджери найбільших медіагруп заяву президента про бажання переглянути кодування каналів на супутнику?

9 березня президент Володимир Зеленський розпочав форум «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм» із несподіваної заяви — переглянути питання щодо кодування супутникового сигналу телеканалів. З часу кодування минув рік, і топменеджери медіагруп одностайно запевняли, що розкодування не відбудеться в жодному випадку. Шляху назад нібито й не було. Але заява президента, якою б негативною вона не була для ринку, має на нього безпосередній вплив. Торік за місяць після кодування, коли медіагрупи не могли натішитись, а Viasat та Xtra TV навіть не встигали підключити всіх охочих залишити відкритий супутник, заява Володимира Зеленського спричинила такий приголомшливий ефект, що стала основною причиною всіх невдач із кодуванням.

Тоді президент казав, що РНБО має можливість запровадити мораторій на кодування супутникового сигналу телеканалів. Але зрештою домовився з медіагрупами про запуск некодованих міжнародних версій головних каналів, розширення покриття цифровим ефірним телебаченням, запуск соціальних пакетів супутникового ТБ з мінімальною абонплатою.

Втім значна частина потенційних абонентів сприйняла ці заяви як те, що всі скоро розкодуються. І в результаті безкоштовний супутник залишилось дивитися 70 % домогосподарств.

Що ж буде тепер? Відреагувати на заяву президента медіагрупи мали можливість під час того ж форуму на панелі «Доступність телевізійного мовлення», адже ціла секція була присвячена спілкуванню щодо цього питання представників чотирьох найбільших медіагруп: StarLightMedia, «1+1 медіа», «Медіа Група Україна» та «Інтер медіа груп».

Основний леймотив дискусії був такий: ми створили безкоштовні канали, телебачення доступне, каналів у відкритому доступі забагато, заяви про скасування кодування маніпулятивні, а розкодування не змусить глядачів дивитись українські канали.

«Ми все зробили й телебачення доступне»

«Рік тому президент зібрав керівників медіагруп, і ми домовилися про заходи щодо максимального доступу українських каналів», — сказав Євген Бондаренко, директор «Медіа Групи Україна».

За його словами, майже всі домовленості виконані. Медіагрупи запустили свої канали на відкритому супутнику: «Україна 24», «ICTV Україна», «Інтер+», канал «1+1 international». Супутникові провайдери Viasat та Xtra TV запропонували бюджетну програму для користувачів і відкриті до діалогу щодо надання сет-топ-боксів для населення. А «Зеонбуд» працює над модуляцією, щоб збільшити покриття.

На його думку, нині всі технології (цифра, кабель, супутник та ОТТ/IPTV) доступні.

Очільник «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук наголосив, що також вважає телебачення в Україні доступним: «У нас є безпрецедентна кількість безкоштовних ефірних цифрових каналів. 27 національних каналів. А в певних регіонах, наприклад Київська область, таких каналів більше 50. Глядач може їх дивитися, маючи недорогу, за 200–250 гривень, приставку. У інших країнах лише 5–7 каналів у безкоштовному доступі».

На його думку, наразі не має проблем з доставкою сигналу, а ті, що є, легко вирішити. Він натякнув на ситуацію з «Зеонбудом», який досі не змінив модуляцію, але має всі можливості це зробити.

Генеральний директор компанії «Торсат» (дистрибутор «Інтер медіа груп») Денис Васянович назвав кодування значною подією для ринку, завдяки якій група найближчим часом навіть буде готова забезпечити «наймасштабніший перехід каналів у HD». Нагадаємо, решта медіагруп торік перевела свої основні канали у нову якість.

«За даними ІТК (Індустріальний телевізійний комітет. — Ред.), 70 % українців мають доступ до цифрового телебачення. Це Т2, цифровий та аналоговий кабель, IPTV, ОТТ. Після кодування на супутнику лишилось близько ста розважальних та новинних каналів. І в абонентів немає проблем з українським телебаченням», — резюмував він.

За словами виконувача обов’язків керівника дивізіону  Pay TV & Digital StarLightMedia Миколи Фаєнгольда, українські канали, які є локальним контентом, продукують креативну економіку та створюють умови для об’єднання країни. «Коли ми кодували свої канали на супутнику, ми виконували правила формату. Адже частина контенту, який ми виробляємо, створюється по міжнародним ліцензіям, які видані лише на територію України. Держава попросила створити нас відкриті канали і ми це зробили. 95 % населення мають доступ до них зі супутника», — сказав він.

«Розкодування не змусить глядачів дивитись українське»

Ярослав Пахольчук наголосив на тому, що забезпечення доступності контенту не може бути самоціллю, бо зробити технічний доступ — це лише 10 % справи: «Значно важливіше мати системну державну позицію для того, що ми будуємо і що хочемо. Адже медіа — це лише один з інструментів». За його словами, якщо поглянути на вподобання користувачів платформи «Київстар ТБ», то є дуже якісний патріотичний національний контент, який дивиться лише 3–5 %.

«Системна робота з популяризації українського патріотичного національного контенту спонукатиме людей створювати гарний продукт та його споживати»,— додав він. У цьому контексті він додав, що попри те, що сам спілкується виключно українською, не певен, що українське телебачення повинно мати квоту мови 100 %. Адже це спонукатиме частину аудиторії шукати альтернативні способи перегляду. Але при цьому він вважає важливим прийняття законодавства, яке сприятиме розвитку національного контенту.

Ярослав Пахольчук

«Треба зосереджуватись на цих речах, саме тоді ми зможемо доставляти контент, який захочусь дивитися. Бо на сьогодні розкодування супутникових каналів є досить маніпулятивною історією. На відкритих каналах медіагруп на 20–30 % контент ідентичний з прем’єрами на закодованих версіях, — сказав Ярослав. — І це одні з найрейтинговіших програм. У нас це "Сніданок з 1+1", "ТСН", "Світ навиворіт", "Світське життя". Усе, що ми виробляємо нового, є на цьому каналі. Також є повтори і непрем’єрні речі. Але ми даємо можливість глядачeві дивитись цей контент. Якщо його не дивляться, як і контент інших медіагруп та десятків безкоштовних каналів, то треба думати чому».

За його словами, відповідно до січневого опитування, 2 млн домогосподарств (17 % усіх українських домогосподарств) лишилися на відкритому супутнику і не бажають дивитись українські канали. І він переконаний, що якщо дати їм лише технічну можливість, це кардинально не змінить ситуацію. Бо вона торкається саме ціннісних речей.

Подібної думки й Микола Фаєнгольд. Він переконаний, що коли б завтра всі канали розкодувалися, користування контентом не змінилося б. До того ж розкодування створило би велике навантаження на бізнес і потребувало би значних інвестицій, щоб наново підняти канали на відкритий супутник.

Також, на його думку, розкодування зашкодить розвитку платного ринку, який наразі інвестує у створення якісного локального контенту. «Слід говорити не про розкодування, а про позицію держави, пов’язану, можливо, зі створенням додаткових відкритих каналів, можливо, на них має бути більше вітчизняного та форматного контенту. Але слід зрозуміти, як компенсуватимуться ці витрати, і хто створюватиме контент. Також питання з мовою. Адже для окупованих територій важливий російськомовний контент. А в межах українського законодавства (і це правильно) канали скоро будуть цілком україномовні. Але, з іншого боку, для згаданих територій важливий саме російськомовний контент», — вдруге підкреслив Микола.

Окрім цього, він радив інформаційній політиці держави найперше зосередитись на розробки підходів для реалій OTT/IPTV.

«Як ми зробимо доступним для глядачів цей контент? І щоб українські виробники такого контенту могли на рівних боротись з зарубіжними виробниками. Щоб не вийшло так, що коли користувач вмикає смарт-ТВ і першочерговим для нього буде пропозиція з країни-агресора», — сказав він.

Телеперегляд в окупованих зонах

Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Валентин Коваль, який модерував дискусію, сказав, що виступає на позиції захисту індустрії, яка має показати, що саме зроблено після минулорічної зустрічі з президентом. Одним із таких питань, до обговорення якого спонукав Валентин, був телеперегляд нових каналів у відкритому доступі, які запустили медіагрупи. Особливо на окупованих територіях. Однак жодних офіційних досліджень, які б засвідчили про популярність українських каналів на цій території, у медіагруп не має.

Валентин Коваль

Втім, Євген Бондаренко розказав про рейтинги «Україна 24». Нагадаємо, показники каналу поки що закриті для ринку. «"Україна 24" за рік від свого запуску продемонструвала дуже хорошу динаміку зростання. Це частка 1-1,5 %, — між тим повідомив Євген. — Не варто забувати, що коріння нашої групи бере початок з Донецького регіону, який завжди для нас буде важливим. І з точки зору редакційної політики, і з точки зору способів донесення контенту до аудиторії. Показники каналу зростають рівно по всіх регіонах, але ми орієнтуємось і на нашу малу батьківщину», — сказав він.

Микола Фаєнгольд також запевнив, що задоволений показниками «ICTV Україна». «Рейтинги свідчать, що на території України канал досить непогано дивляться. Добре його дивляться у зонах, близьких до окупованих. Тому можемо допустити, що і на окупованих територіях його також дивляться. Ми першочергово вивели його на два супутники, щоб забезпечити максимальне покриття. На ньому ми розміщуємо увесь продукт, який може бути цікавий глядачам з цих територій», — сказав Микола. Але при цьому він радив звернути увагу, що на згаданих територіях у великій кількості доступні російські канали. З якими важко конкурувати, оскільки вони продукують дорогий якісний контент. «Ні для кого не секрет, що у Російській Федерації телебачення не завжди є бізнесом. Це дотаційна машина, яка має на меті привчити глядача дивитись саме їх. Ми ж самостійно інвестуємо у підтримку наших міжнародних каналів», — додав він.

Дистрибуція каналів на закордон

Говорили менеджери і про можливу дистрибуцію на закордон чотирьох міжнародних каналів медіагруп одним пакетом. Таку ідею запропонував Валентин Коваль і поцікавився, чи погодились би на таке просування пакету групи «1+1» та «Інтер».

Ярослав Пахольчук сказав, що робота над дистрибуцією за кордон — це не бізнес, а патріотична позиція. «Тримати такий канал для себе - це від 200 до 500 тисяч доларів на рік за умови, що в тебе є основна версія каналу. Для нас це в першу чергу іміджевий проєкт», — сказав він. За його словами, однозначно в країнах, де є велика концентрація українців, має бути державницька позиція на рівні дипломатії, щоб медіагрупи могли зайти зі своїми каналами пакетом. Особливо це стосується таких країн як Туреччина, Єгипет, Грузія тощо.

Денис Васянович та Ярослав Пахольчук звернули увагу, що зараз стало значно легше доставляти сигнал у різні країни (не лише через супутник, а й через IP), і заразом стало важче зайти у закордонну мережу через велику конкуренцію. Але якщо сформувати пакет із чотирьох каналів медіагруп, «Дом» тощо, то це буде, за словами Ярослава, «крута штука».

Только аутентифицированные пользователи могут оставлять комментарии. Войдите, пожалуйста.