«Дія City» для IT: вступати чи почекати?

І про нові «сюрпризи» від законодавців

15 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4303, який створює спеціальний правовий режим для IT-індустрії. Як передбачили законодавці, документ має стимулювати цю сферу до розвитку.

Що саме пропонує ухвалений закон українським IT-підприємцям? Для чого потрібні гіг-контракти і що вони змінюють? Як тепер працювати з ФОПами? А ще міграційні питання, оподаткування, ризики і вигоди «Дія City». Шукав відповідь на ключове питання – вступати чи не вступати – і розповів про це Mind founder&CEO Tretten Lawyers, адвокат Максим Носарев.

Раніше Mind аналізував зазначений законопроєкт у матеріалі «IT по-українськи: чого очікувати від законодавчої ініціативи «Дія.City».

«Дія City», ймовірно, почне діяти вже цього року. Закон ще має підписати президент, а парламент – внести поправки до Податкового кодексу. Але сумнівів в тому, що цей режим запрацює найближчим часом, особисто в мене немає.

«Дія City» має потужний піар і підтримку президента. Вперше влада налаштована так рішуче упорядкувати IT= сферу й отримати більше контролю над нею. Вперше вона веде широку та досить відкриту дискусію з представниками  ІТ-спільноти, і враховує їхні певні зауваження. Хоча й далеко не всі, звісно.

Що змінилося в порівнянні з попередніми редакціями закону

Законопроєкт щодо «Дія City», ухвалений Радою, відрізняється від попередніх, так широко обговорюваних, варіантів. Щоб актуалізувати інформацію, коротко розглянемо основні зміни.

1. Збільшено «гарантійний термін» закону.

«Дія City» запроваджується на необмежений термін, але не менше як на 25 років після появи першого резидента. Тобто держава гарантує, що правила гри не будуть змінюватися протягом цього часу. Точніше вони можуть змінюватися, але тільки якщо ці зміни будуть комфортними для бізнесу (втім, чим міряти «комфортність для бізнесу» також не вказано).

Враховуючи, що кожна нова влада в нас ігнорує майже всі здобутки попередників, і жодна з реформ через це не доведена до кінця – маю певні сумніви в реалістичності цієї обіцянки. Але час покаже.

2. Заборонено примушувати до вступу до «Дія City».

В законі є окрема норма, яка говорить про неприпустимість прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб ставати резидентами «Дія City».

3. З’явилися чіткі і однозначні критерії вступу до «Дія City» чи виходу з неї.

Умови набуття статусу резидента «Дія City»:

  • компанія має відповідати вимогам, встановленим законом про «Дія City».
  • компанія має подати відповідну заяву до уповноваженого органу.

Умови втрати статусу резидента «Дія City» теж врегульовано, зокрема щодо податкових наслідків оскарження такого рішення.

4. Додали ще один спосіб оскарження рішення про виключення резидента з «Дія City».

Раніше це був тільки судовий порядок – він залишається. Тепер маємо ще й адміністративний – коли компанія-резидент має право оскаржити рішення про своє виключення, звернувшись до апеляційної комісії, створеної при Міністерстві цифрової трансформації.

Тобто в склад комісії будуть входити працівники того ж міністерства, яке прийняло рішення про виключення. Також до комісії мають входити представники громадськості (50%). Але не вказано, якої саме громадськості.

Закон не пропонує ані порядку формування такої комісії, ані правил її роботи і порядку прийняття рішень. А будь-яка невизначеність – це простір для маніпуляцій та зловживань. Лишається хіба тримати кулачки, щоб до цього не дійшло.

5. Зникла вимога обов’язково вступати до саморегулюючої організації резидентів «Дія City».

До цього був передбачений навіть розмір членських внесків до неї: від 14$ до 21$ за кожного працівника чи гіг-спеціаліста. Та і в цілому було багато питань щодо того, як саме це мало б працювати і взагалі навіщо?

Тепер же просто задекларовано, що така організація може існувати, але вступ до неї не буде обов’язковим.

6. Змінили розмір середньої зарплати/винагороди кожному працівнику/гіг-спеціалісту щомісяця з $1400 до 1200 євро.

Розраховується шляхом ділення суми всіх виплат працівникам та гіг-спеціалістам за відповідний календарний місяць, на загальну кількість працівників та гіг-спеціалістів, яким здійснювалися такі виплати.

7. Послабили вимоги до стартапів.

По-перше, для них відмінили обов’язкове подання бізнес-планів для вступу до «Дія City». А по-друге, їм не потрібно подавати аудиторський висновок про відповідність даних, вказаних при вступі до «Дія City» (як іншим резидентам). В той же час, якщо уповноважений орган помітить розбіжності між поданими даними і реальною картиною – тоді стартапи таки мають надати висновок аудитора. Які саме це можуть бути розбіжності – не вказано.

Є й інші зміни. Про них докладніше далі.

Як тепер бути з ФОПами

Перші редакції закону про «Дія City» передбачали, що її резидентам працювати з ФОПами не можна. Але враховуючи обурення представників IT-бізнесу, це правило змінили. Тепер можна, але з певними умовами:

До 31.12.2023 – резиденти «Дія City» можуть працювати з ФОПами без будь-яких обмежень.

З 1.01.2024 – розмір виплат на адресу ФОПів без податкових наслідків може складати лише 50% від загальних витрат компанії. На все, що більше за цю суму, автоматично нараховується податок на виведений капітал у розмірі 9%.

З 1.01.2025 – поріг витрат на ФОПів без нарахування податку на виведений капітал зменшується з 50% до 20%.

Це означає, що резиденти «Дія City» змушені будуть все більше послуговуватися роботою найманих працівників та гіг-спеціалістів.

Гіг-спеціалісти – це як і навіщо

Гіг-спеціаліст – це нова для нашої країни форма зайнятості, яку впроваджують спеціально для IT-індустрії.

Раніше в нас були:

  • наймані працівники, які працюють за Кодексом законів про працю (КЗпП),
  • ФОПи, які ведуть власний бізнес.

А тепер з’являються ще й гіг-спеціалісти (або гіг-контрактори), які працюють з резидентом «Дія City» на основі гіг-контракту (вони і не наймані працівники, і не ФОПи).

Головне юридичне управління Апарату ВР у своїх зауваженнях до проєкту закону про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні назвало гіг-контракт «юридичним Франкенштейном».

Дуже влучно, як на мене.

Автори проєкту «Дія City», створюючи цю дещо штучну форму, таким чином вирішили, з одного боку, дати ФОПам, які по суті є працівниками, трішки соціального захисту. А з іншого – так влада намагається зменшити вплив невідповідності нашого КЗпП потребам бізнесу.

Але чи вийшло в них? Давайте розбиратися.

Як гіг-контракт змінить життя пересічного айтішника

Зараз все виглядає так, що зміни на краще, які мають автоматично виникати через появу гіг-контрактів, від нас старанно приховують. Адже відповідно до ухваленого закону, резидент «Дія City»:

  • не має права звільнити гіг-контракторку, якщо вона перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (але не до досягнення дитиною 3-річного віку, як у випадку з найманим працівником),
  • забезпечує гіг-спеціалістів соціальним страхуванням  у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю – тобто вони отримують право на лікарняний, відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Але в той же час:

  • має право розірвати контракт з гіг-спеціалістом, якщо той втратив працездатність більше, ніж на місяць,
  • може запроваджувати ненормований робочий час для гіг-спеціаліста (як власне і відбувається на практиці з ФОПами зараз),
  • має право без будь-яких підстав розірвати гіг-контракт, попередивши спеціаліста за 30 днів,
  • має право контролювати виконання робіт гіг-спеціалістом за допомогою засобів відеоспостереження.

Також гіг-спеціаліст несе повну матеріальну відповідальність за пошкодження майна резидента «Дія City». На відміну від найманого працівника, який несе в такому ж випадку відповідальність лише у розмірі середньомісячної зарплати.

Гіг-контракт не так вже й розширює права гіг-спеціаліста у порівнянні з ФОПом. А якщо порівнювати гіг-спеціаліста з найманим працівником, то цей статус виглядає і зовсім не вигідним для людини. А ще створює додатковий клопіт.

Уявімо ситуацію: менеджер компанії, де ви працюєте, говорить: «Тепер ви всі будете на гіг-контрактах – вступаємо в «Дія City»!» А у вас є ФОП, який компанія більше не буде обслуговувати – що з ним тепер робити? Самому наймати бухгалтера, надсилати звіти до податкової… Ні, простіше закрити.

Витратили час на закриття ФОПа. Через рік вам робить пропозицію компанія, яка не є резидентом «Дія City», і просить відкрити ФОП. Або у вас завантаження в одній компанії дозволяє взяти додаткові проєкти в іншій, яка не є резидентом «Дія City» – а ви ж тільки недавно закрили ФОП. То тепер відкривати його знову?

Тобто, запропонована система з гіг-контрактами не те що не спрощує, а певною мірою ще й ускладнює життя людини зі світу IT.

Які вигоди гіг-контрактів для компаній-резидентів «Дія City»

Основна перевага працювати з гіг-контракторами для IT-компаній це те, що по відношенню до них можна не дотримуватися всіх вимог, передбачених КЗпП. Це, дійсно, для багатьох бізнесів важливо. Адже трудове законодавство нашої країни не просто не відображає реальних потреб бізнесу, підприємців – в ньому навіть поняття «підприємництво» немає.

Зрозуміло, що вимоги до соціального захисту найманих працівників у тоталітарній державі з командною економікою значно відрізняються від тих, які потрібні для розвитку сучасного високотехнологічного ринку IT.

Але в цей же час для резидентів «Дія City» податкове навантаження на гіг-спеціаліста вище, ніж на найманого працівника. То в чому сенс укладати гіг-контракти?

Міграційні питання

Для IT-компаній, які залучають до роботи спеціалістів з інших країн, процес легалізації іноземців в Україні завдяки їх «працевлаштуванню» за гіг-контрактом може стати простішим та дешевшим, ніж існуючий.

Раніше іноземцю потрібно було отримати дозвіл на роботу, і тільки потім – посвідку на проживання. Тепер же гіг-контрактор може отримати посвідку на проживання на 1 рік навіть без отримання дозволу на роботу.

Разом з тим залишається можливість для гіг-спеціаліста скористатися загальною процедурою легалізації – і отримати дозвіл на роботу. Тоді посвідка на постійне проживання буде дійсна протягом 3 років.

Здається, нас трішки надурили

Коли компанія вступає до «Дія City», вона вказує певні критерії відповідності. Спочатку їх перевіряють за відкритими державними реєстрами. Але за 6 місяців вона має подати незалежний висновок аудитора (а в подальшому подавати його щорічно) про відповідність потрібним для резидентства в «Дія City» критеріям.

Здавалось би, нічого такого. У вас же не просять повний аудит, правда? Але законодавство, яке регулює роботу аудиторів в Україні передбачає, що такий висновок вам можуть надати тільки після проведення повного аудиту вашої господарської діяльності!

Тобто за пів року після вступу до «Дія City» компанії-резиденти мають розказати державі про себе буквально все: по яким контрактам вони працюють, як і скільки заробляють, хто їхні клієнти, скільки і на що витрачають тощо.

Про це влада не говорить публічно. І навіть говорить, що ми такого вимагати не будемо. Але направду, аудитор просто не зможе надати вам інший висновок – тільки повний і про все-все.

Я вважаю цей момент дуже небезпечним. Адже ми не знаємо, до кого саме потраплять ці дані. Хто зможе гарантувати, що після зміни влади якийсь умовний «департамент К» не почне вас кошмарити і вимагати хабарів. Та навіть при цій владі – де гарантії, що хтось з рядових чиновників не передасть таку відверту інформацію про вас конкурентам або якимось злочинцям?

В цивілізованій країні такий звіт не викликав би в мене жодних питань. Але в Україні – це буде досить небезпечний крок для всіх, хто на нього наважиться.

Податки в «Дія City»

Як вже говорили вище, зміни до податкового кодексу ще не прийняті. Але станом на зараз відомо такі умови зміни в оподаткуванні для «Дія City».

Компанії – резиденти «Дія City» можуть обирати, який податок сплачувати: 9% на виведений капітал чи 18% податку на прибуток. Причому обрати систему оподаткування компанія зможе одразу, вступаючи до «Дія City» – окремо нести документи до Податкової не потрібно. Це все, безперечно, плюс.

Податки ж на працю виглядатимуть в «Дія City» так:

  1. Стосовно найманих працівників: 5% на доходи фізичних осіб (замість 18%), 1,5% військовий збір, мінімальний ЄСВ – станом на червень 2021 року це 1320 грн. (замість 22% на всю суму заробітної плати та інших виплат).
  2. Стосовно гіг-спеціалістів: 5% на доходи фізичних осіб, 1,5% військовий збір, 22% ЄСВ зі всієї суми винагороди (але не може бути менше мінімального і більше максимального розмірів ЄСВ).

Тобто, якщо найманий працівник резидента «Дія City» має зарплату 100k грн, то податкові витрати компанії на нього становитимуть:

  • 7820 грн (5%ПДФО + 1,5% військ.збір + мінімальний ЄСВ).

Якщо ж гіг-спеціаліст резидента «Дія City» має таку ж зарплату 100k грн, то податкові витрати компанії на нього становитимуть:

  • 26 300 грн (5%ПДФО + 1,5% військ.збір + 22% ЄСВ з 15 мінімалок – тобто з 90 000 грн) – розрахунок здійснено згідно з офіційним текстом законопроєкту станом на 24.06.2021.

Хто і за яких умов з IT-компаній захоче замість найманого працівника співпрацювати з гіг-спеціалістом? Хто при здоровому глузді захоче платити значно більше відсотків за гіга, якщо можна зробити його просто своїм працівником?

«Дія City» – добровільно чи примусово

За офіційним визначенням, «Дія City» – це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який поширюватиметься на компанії, що набудуть статусу резидента« Дія City».

Влада повсякчас наголошує, що «Дія City» – це добровільна альтернатива, а не заміна існуючих умов. Та мало хто зараз вірить, що держава жодним чином (як обіцяють) не буде примушувати вступати до «Дія City».

Адже ще до «Дія City» представники «Слуг народу» зареєстрували законопроєкт, який деталізує ознаки прихованих трудових відносин. Через що всередині IT-спільноти виникла певна напруженість. Може, це для тих, хто не схоче вступати, підготували такий закон? І хоча голова фракції публічно обіцяв представникам галузі його відкликати більш ніж місяц тому, це й досі не відбулося.

Окрім цього, всі, хто уважно читали законопроєкт про приховані трудові відносини помітили, що робота за гіг-контрактом (як вона описана в законі про «Дія City») має такі ознаки аж за трьома пунктами! Як це взагалі можливо? Обидва законопроєкти розробляли у фракції «Слуг народу», до речі.

Тож варто вступати до «Дія City» чи ні?

Дивлячись, хто питає.

«Дія City» для великих IT-компаній

Якщо говорити про великі IT-компанії (більше 1000 працівників), то багато з них можуть використати цю можливість для себе. Адже щоб не говорили про схему з ФОПами (легальна, не порушує закон) – вона все одно є сірою. За нею стає все складніше ховатися великим гравцям ринку.

В той же час, якщо вони зараз всіх ФОПів зроблять найманими працівниками, в них катастрофічно впадуть прибутки. Податкове навантаження зросте з 5% до 42%, а видатки на оплату робіт в IT – це приблизно 80% всього бюджету компанії.

Складно говорити на слона, що це просто натовп сірих кроликів. Тому зараз великі IT-компанії живуть під постійним тиском можливих перевірок і штрафів від Податкової та Держпраці. Їм давно хочеться визначеності і спокою. І «Дія City» може дати їм це.

«Дія City» для малих та середніх IT-бізнесів

А от тим, хто має середній чи малий IT-бізнес (менше 1000 людей, залучених до діяльності компанії), є за що хвилюватися. Залишається високим ризик, що в «Дія City» будуть «заганяти». Перехід для таких компаній означатиме збільшення податково навантаження, яке вони навряд «витягнуть». І жодних переваг.

Але, якщо «Дія City», дійсно, буде добровільною, в них залишаються можливості маневрувати – працюючи, як зараз (ФОПи, неоформлені працівники, фриланс тощо). Або більш безпечний і вигідний варіант – створюючи коворкінги.

За такої організації спільного бізнесу (одна людина створює коворкінг, інші винаймають в неї робочі місця як ФОПи):

  • Держпраці не висуне вам претензії щодо прихованих трудових відносин;
  • Податкова не зможе вас звинуватити в ухиленні від податків.

І хоча для переструктурування бізнесу у форму коворкінгу потрібні будуть певні ресурси, це зараз, однозначно, найбільш доцільний варіант для середнього і малого IT-бізнесу в Україні. Він дозволить спокійно працювати далі без збільшення податкового навантаження і без тиску з боку численних перевіряючих.

«Дія City» і держава

Якщо оцінювати «Дія City» як спробу держави по-справжньому чесно врегулювати стосунки з IT-спільнотою, побудувати взаємовигідні і прозорі відносини – це, напевне, добре. Але багато хто до цієї думки ставиться скептично. І на це, самі бачите, є причини.