Будущее IT и финтеха: новые уровни big data, защиты информации и персонализации опыта

xua_klyu/A6Zh77AMg.jpeg

Анна Тигипко

основательница izibank

Основные тренды 2021 года, которые будут определять ближайшие приоритеты развития IT-индустрии, и финтеха в частности (укр.)

Наприкінці жовтня американська консалтингова компанія Gartner опублікувала своє щорічне дослідження основних тенденцій у сфері інформаційних технологій.

Фахівці компанії визначили дев'ять основних тенденцій розвитку індустрії наступного року, які умовно розподіляються по трьох напрямках – орієнтованість на людей, відсутність прив’язки до місця та забезпечення надійності ланцюгів постачання. А всі разом вони становлять те, що на думку Gartner буде визначати найближчі пріоритети розвитку IT-індустрії, та фінтеху зокрема.

Безперечно, більшість трендів, окреслених Gartner, вплинуть на всі без виключення ринки. Але є серед них ті, що будуть особливо актуальні для фінтеху найближчим часом, в тому числі й в українських реаліях.

По-перше – це збір та опрацювання даних (так звана big data), по-друге – захист інформації, по-третє – персоналізація досвіду та кастомізація пропозицій.

Big data

Big data – дуже перспективний напрямок роботи з даними, особливо у фінансовому секторі. Гарним прикладом є досвід ICE – найбільшого майданчика торгівлі ф'ючерсами, акціями та опціонами. Біржа генерує в процесі своєї роботи величезний об'єм даних, використання яких є критично важливим для оптимізації і задоволення вимог ринку та клієнтів, і в певний момент, об'єм даних настільки збільшився, що інфраструктура була неспроможна їх якісно й оперативно опрацьовувати.

Рішенням стало впровадження Cloudera Enterprise DataHub – оновленої платформи зі спроможністю опрацьовувати понад 20 петабайт даних в реальному часі.

Українські компанії сьогодні активно впроваджують роботу з big data в свої бізнес-моделі – йдеться, зокрема, про банки, мобільних операторів, рітейл, фармацевтичний та аграрний сектори тощо.

Завдяки аналітиці великих даних, компанії оптимізують свої продажі та логістику, більш глибоко пізнають своїх клієнтів і завдяки цьому створюють для них більш якісні рішення та продукти.

Логічно, що актуальність таких трендів, як Distributed Cloud (розподілена хмарність) та AI Engineering (проектування систем штучного інтелекту) – це лише питання часу. І переконана – чекати доведеться не довго.

Зараз більшість компаній, які працюють з big data, зберігають інформацію централізовано (умовно – на одній хмарі). А перехід на так зване "розподільне" зберігання даних дозволяє суттєво оптимізувати роботу з великими об'ємами інформації та розташовувати центри обробки даних в будь-якому місці, що вирішить масу проблем: від технічних – до законодавчих.

Цей тренд включає в себе розподіл загальнодоступних хмарних сервісів по різних місцях розташування не лише для швидкої обробки значних масивів даних, а задля фізичного розміщення серверів безпосередньо у зоні ділової активності, ближче до клієнта.

Gartner прогнозує, що до 2025 року більшість відомих нам платформ надаватимуть послуги Distributed Cloud, що забезпечить зручне та надійне зберігання інформації.

Захист інформації

Зараз ми знаходимось на тому етапі розвитку технологій, коли хакнути компанію набагато складніше, ніж окремого користувача. Різноманітне спеціалізоване програмне забезпечення, способи шифрування інформації та інші засоби протидії зловмисникам роблять втручання в роботу великих установ і, особливо банків, надскладним завданням.

Тому ті, хто хоче прибрати ваші кошти до рук, скоріш за все, будуть намагатися заволодіти паролями особисто у вас: прикидатись працівником банку та випитувати пін-код, просити переказати кошти на сторонні рахунки "задля безпеки", виманювати дані картки через фішингові сайти тощо. Все це відомі, але, на жаль, досі актуальні техніки, якими користуються злочинці.

В найближчому майбутньому сили ІТ-спеціалістів все ще будуть зосереджені на вдосконаленні систем корпоративного захисту інформації. Так звана Cyber security mesh (сітка кібербезпеки), дозволяє отримати безпечний доступ до будь-якого цифрового активу, незалежно від того, де знаходиться людина або сам актив. І, враховуючи поточні темпи, до 2025-го security mesh буде підтримувати більше половини запитів на управління цифровими правами.

Захист персональних даних залишається чи не головним пріоритетом для бізнесу. Враховуючи посилення законодавчого регулювання в цій сфері по всьому світу, більшість великих корпорацій вже до 2025 року оновлять свої системи захисту конфіденційних даних – особливо, якщо йдеться про багатосторонню обробку даних.

Проте, в питанні безпеки не варто нівелювати роль самих користувачів. І поки компанії все більше інвестують в технології, з метою захисту даних своїх клієнтів, користувачі самі мають дотримуватись базових правил безпеки. Наприклад, для покупок в інтернеті використовувати віртуальні картки, встановлювати ліміти на витрати онлайн, періодично змінювати паролі та не зберігати їх в одному доступному файлі, та, звісно, не повідомляти свої паролі та CVV стороннім.

Персоналізація досвіду та кастомізація пропозицій

Люди досить швидко звикли до персоналізації пропозиції та сприймають її як належне. Більш того, вони готові ділитись даними про себе з брендами, аби ті адаптували свої пропозиції під них.

Так, за даними консалтингової компанії Accenture, 81% споживачів хотіли б, щоб бренди дізнавались про їх уподобання ще на етапі знайомства. І вони швидко рухаються в цьому напрямку, активно впроваджуючи АІ і долучаючи нейронні мережі до прийняття рішень, як на етапі розробки продукту, так й на етапі його просування. Наприклад, британський інтернет-магазин ASOS вже під час другого відвідування клієнтом маркетплейсу автоматично веде його на чоловічу або жіночу сторінку, спираючись на попередній досвід.

Найбільш корисним такий підхід стає для компаній, що пропонують широкий вибір різноманітних товарів чи послуг. Для них важливо спростити вибір для кожного конкретного клієнта – оптимізувати пропозицію, звівши її до максимально актуальної опції.

Британський магазин Tesco формує спеціальні пропозиції залежно від історії покупок. Наприклад, якщо у вас є домашній улюбленець, для якого ви часто купуєте продукти, то можете очікувати спеціальні знижки на цю групу товарів. В Україні приблизно за такою ж схемою діє Rozetka та інші онлайн-рітейлери.

Впевнена, що в найближчому майбутньому компанії продовжуватимуть впроваджувати та вдосконалювати технології персоналізації досвіду та кастомізації пропозиції у своїх сервісах. Gartner йде далі та говорить про total experience (узагальнений досвід), який буде об’єднувати технології, що розуміють поведінкові мотиви людини, з досвідом співробітників та споживачів. А допоможе в цьому гіперавтоматизація, поштовх якій несподівано надала пандемія COVID-19, спонукаючи всіх до переходу в онлайн.

Що ж до необанкінгу, то тут персоналізація є чи не найважливішим аспектом роботи з клієнтом. Наприклад, в izibank вже зараз, на беті, є індивідуалізація платіжних карт, персоналізована фінансова аналітика, кастомізація платежів та переказів. Виводячи на ринок izibank, ми свідомо вийшли з бетою, щоб дати можливість користувачеві ділитись фідбеком і вже на цьому етапі впливати на функціонал і UX/UI дизайн додатку.

Саме ці тренди матимуть вплив на бізнес по всьому світу, в тому числі й в Україні. І вже зараз ми можемо бачити, що саме нам дадуть успіхи в технологічному поступі: це ще більш таргетовані комерційні пропозиції, краща безпека даних та їх децентралізація, а також оптимізація роботи з великими обсягами даних за допомогою нових, більш досконалих інструментів.